Мандруєш? Тоді напевно обираєш незнайомі міста, незвичні споруди чи особливі маршрути. Але як часто ти мандруєш вулицями рідного міста? Що знаєш про загадковий парк біля Верховної Ради? І, мабуть, не боїшся ходити повз. Спробую налякати:)
Маріїнський парк: чому ти маєш сюди приїхати
Отож, якщо ти зараз читаєш це речення, ніколи не був у Маріїнському парку та ще й нічого не знаєш про нього, тепер твій обов’язок сюди приїхати. Байдуже як, обирай: маршрутка, метро чи потяг.
Парк розташований на місці енергетичного розлому. Тому реакція людей, які сюди потрапляють, стає непередбачуваною. Тут може вимикатися свідомість або виникати агресія.
Але що я розказую? Краще спитайте в політиків у Верховній Раді, чому вони так часто сваряться. А парк, до речі, знаходиться прямо за цією будівлею.
Маріїнський парк: трохи історії
За час свого існування парк більше п’яти разів змінював назву. Хоча в минулому столітті доречніше його б кликати кладовищем. Тут поховали понад тисячу людей. Насправді, у цього парку такий нещасливий рок – знаходитись у потрібному місці в потрібний час. Найбільші революції ніколи не проходили повз. Державні установи, важливі споруди не одне століття розташовуються поруч. Ще б пак, деякі навіть побудовані до того як з’явився парк. Однак тут приємно і затишно гуляти вечорами. Іноді в Маріїнському парку проводяться фестивалі чи виставки. Скульптури, пам’ятки та історичні будівлі додають атмосфери. Пощастило парку з місцевістю чи ні – вам робити висновки. Але без пригод парк не обходиться.
Перше своє ім’я, яке отримав Маріїнський парк, – Двірцева площа. У ХІХ столітті так назвали пустку, у яку перетворили територію біля палацу. Але потім Марія, та що імператриця, забажала виправити цю помилку. Здогадуєтесь, чому парк Маріїнський? У 1889 році тут побудували парафіяльну церкву св. Олександра Невського, яку потім розібрали в 30-х роках ХХ століття. Звідси пішло ще одне ім’я – Олександрівський. Але люди й далі кликали його Двірцевим парком, переробивши стару назву. Ви щойно прочитали одну зі звичайних історій про цей парк.
Випробування почнуться в ХХ столітті, коли до влади прийдуть більшовики. Сумнозвісний завод “Арсенал” – сусід, з яким парку не пощастило – віддасть його землі під поховання сотні жертв революції. З 1917-го їх ховатимуть на братських могилах. За наступні півстоліття парк майже перетворять на кладовище. Пізніше в найбільшій з могил знайдуть 750 загиблих робітників-арсенальців. Установлять пам’ятники й меморіальні стели: героям Жовтневої революції, учасникам Січневого постання, очільникам повстань, що загинули за радянську ідею. Понасаджують дерев японської вишні. Перейменують парк. Тепер офіційна назва – Радянський. Але з’явиться й побутова – Жертв Революції. До кінця 30-х, тут перестануть ховати людей. Хоча не зовсім. Останнім поховають Ватутіна в 1944 році. Йому теж дістанеться пам’ятник, при чому його встановлять на місці розібраної Олександрівської церкви. Більшість надгробків перенесуть, могили не збережуться. І тільки в 2014 році пам’ятник Героям Жовтневої Революції буде знищено.
У 1993 році, з приходом Незалежності, парк поверне свою історичну назву – Маріїнський. Разом з Незалежністю прийдуть нові революції. Під час Помаранчевої в 2004 році, територію парку захоплять намети мітингувальників. У 2013-2014 роках він навпаки дістанеться “тітушкам”, налаштованим проти учасників Революції Гідності. Саме тоді цей парк прославиться на всю країну.
Маріїнський парк: що варто подивитися
У 1900 році території подарували один з шести чавунних фонтанів, котрі встановлювали у Києві. До сьогодні збереглися тільки двоє: в Маріїнському парку та Міському саду. Інші безслідно зникли, були вкрадені або переустановлені. Колись їх використовували для потреб міста і транспорту, але це ще до того як з’явились трамваї. Тепер фонтани – лиш красиві пам’ятки. Один із таких – у нашому парку.
Може чули про Міст закоханих? Тут пари загадують бажання і кріплять замочки з іменами на перила. Знаходиться він у Маріїнському парку. І це ще одна причина завітати сюди. Існує легенда про те, що міст – дипломна робота київського інженера Патона, але це не відповідає дійсності: він навчався в Дрездені і Санкт-Петербурзі. Проект мосту Патон розробив сам у 1904 році, і хоча згодом конструкції були оновлені, його первісна версія простояла понад 70 років. Звідси з’явилась його друга назва “Малий міст Патона”. Він також є сумновідомим через самогубць, які стрибають з нього, шанси вижити дорівнюють нулю. Проте не варто нехтувати мостом, з нього відкривається чудовий краєвид на Труханів острів, Дарницю та Дніпро.
Поруч з Маріїнським парком розташований Маріїнський палац. Сьогодні це не тільки архітектурна пам’ятка, а й церемоніальна резиденція Президента України. Ще в 1752 році він був спроектований архітектором Растреллі за указом імператриці Єлизавети. Метою будівлі був прийом найвищих персон імперії. Пізніше тут почали влаштовувати театральні вистави. Сьогодні ж тут проходять офіційні прийоми закордонних гостей, нагородження, а також саміти та важливі зустрічі. У 1976 році на фоні палацу знімали фільм «Дні Турбіних», де споруда виступила гетьманською резиденцією. У 2017 році поблизу відбувалось відкриття церемонії Євробачення. Якщо ти дочитав до кінця і ще не спланував собі похід до парку, зараз саме час це зробити.
Маріїнський парк: як дістатися
Адреса: Грушевського 5А.
Найближча станція метро – “Арсенальна”. Звідти потрібно пройти кілометр по вулиці Грушевського. Орієнтир: Верховна Рада.
Неперевірена гіпотеза
Ну що, нумо підтверджувати гіпотезу про енергетичну дію парку! Чи може хтось її спростує? Погуляй тут годинами, відпусти втому після робочого дня. Чи відчуваєш хоч краплю агресії? Чи починаєш втрачати свідомість? Невгамовні мандрівники Маріїнського парку, що скажете? Пишіть думки в коментарях;)
