Піп Іван Мармароський (на відміну від гори з такою ж назвою у Чорногірському масиві) – карпатська гора, частина Мармароського гірського масиву (Гуцульських Альп). Розташована на кордоні України та Румунії. Висота її – 1936 м.
Чим особливе місце
Це одна із небагатьох вершин українських Карпат, де збереглась альпійська рослинність. На Мармароському хребті Піп Іван – чи не єдина гора, де взагалі є альпійський пояс. Тут ростуть цікаві рідкісні рослини:
- нарцис поетичний;
- тирличі;
- сон-трава;
- рододендрон миртолистий;
- дзвоники альпійські.
Мармароси – унікальний регіон українських Карпат. Це не лише кордон між Україною та Румунією, ай природна межа між Східними та Південними Карпатами. Гуцульські Альпи, Чивчинські гори й гірські масиви з румунського боку утворюють Мармароський кристалічний щит. Упродовж мезозойської та кайнозойської ери він підіймався над океаном. Лише близько 10 мільйонів років тому первісні острови перетворились на гірські хребти.
Вершина гори Піп Іван – пірамідальної форми. Для кожного, хто піднімається на її вершину, ця гора справляє незабутнє враження. Адже Піп Іван – це розлога, велика та масивна гора, що має круті схили. Часто біля її підніжжя розташовуються туристи, що підіймаються на її вершину без рюкзаків.
Якщо зима буває сніжною, то навесні навколо гори Піп Іван формується чимало невеликих озер. Їх навряд чи можна знайти на мапі, оскільки до початку літа вони вираховуються.
Коли подорожувати на гору Піп Іван Мармароський
Найбільш сприятливий час для подорожування на гору Піп Іван Мармароський – це середина серпня. У цю пору ще досить тепло, стоїть ясна та суха погода. У субальпійському поясі поспіває чорниця та малина. Ясними серпневими ночами тут можна спостерігати зоряні дощі та насолоджуватися красою прекрасного зоряного неба.
Мармароси можна відвідувати і у травневі свята. Проте мандрівникам, котрі мають бажання здійснити таку подорож, варто пам’ятати, що на початку травня у горах досить прохолодно. Швидше за все, тут цієї пори дощитиме, віятиме холодний вітер чи навіть сніжитиме. Це зможуть підтвердити навіть досвідчені мандрівники, котрі навіть у середині травня підіймалися на гору Піп Іван по коліна у снігу.
Маршрут на Піп Іван Мармароський
Одна з найбільш популярних мандрівок, пов’язаних із горою Піп Іван Мармароський – маршрут «Від попа і до попа». При цьому мандрівник проходить Рахівські гори та підкорює гору Піп Іван Чорногорський. Його маршрут проходитиме і через гору Піп Іван Мармароський.
Легенди про гору
Етнографічні дослідження свідчать, що ще із прадавніх часів на гору Піп Іван Мармаросьткий підіймалися люди на свято Івана Купала. Тут вони розпалювали величезне багаття, яке називалося Живий Вогонь.
Гора Піп Іван стала так називатися із середини ХХ століття. Місцева легенда свідчить, що колись тут жив священик Іван, котрий водив людей на свято Івана Купала молитися. Інші ж дослідники місцевих легенд стверджують, що назва цієї гори походить від того, що на її вершині вітри «попівають», тобто віють часто і досить сильно.
Одна із назв гори Піп Іван Мармароський – Чорна гора. Так її називають тому, що колись народний месник Олекса Довбуш убив чорну біду, тобто чорта. Тому і скелі на ній почорніли. З цього часу гору стали називати Чорною.
Де можна зупинитися
Туристичний маршрут на Піп Іван Мармароський проходить уздовж кордону України та Румунії. Це частина прикордонної території, і тому для перебування у цій місцині потрібно мати спеціальний дозвіл. Отримати його можна у місті Мукачеве Закарпатської області. Краще починати маршрут із села Ділове. Саме тут слід отримати дозвіл на відвідування гори. Початок маршруту може бути також із Рахова чи Костилівки.
Аби отримати такий дозвіл, слід за тиждень до запланованого походу на гору написати лист-звернення на ім’я Мукачівського прикордонного загону. У ньому потрібно вказати персональні дані усіх учасників походу та описати маршрут на Піп Іван Мармароський. Важливо також вказати терміни перебування учасників мандрівки. Слід перевірити актуальність прізвища начальника загону.
Аби безпечно піднятися на гору Піп Іван, слід мати GPS-навігатор, мапу та заздалегідь спланований маршрут. Керівник групи зобов’язаний щодня звітувати про своє місцезнаходження та стан здоров’я учасників походу.
