ПОЛОНИНА БОРЖАВА МАРШРУТ

З огляду на дорожню карту Карпатських гір в Україні, ви, можливо, не усвідомлюєте, що ця територія настільки важкодоступна для більшості туристів. Без гарного транспортного засобу деякі гірські напрямки можуть зайняти декілька днів доїзду зі Львова, який на карті відносно неподалік. На щастя, у нас є і час, і придатний транспорт. Хоча за прогнозом попереду кілька тижнів дощів, що загрожує нам затриматись тут на більшу кількість часу, ніж ми плануємо. Тож, наш маршрут пролягає через полонину Боржава. Ми починаємо з Воловця. Їхати доведеться по серії доріг, позначених як пішохідні маршрути, які піднімаються до сусідніх піків. Воловець – популярна відправна точка, оскільки вона розташована на прямій лінії поїзда зі Львова.

Пройшовши серію надземних труб у нас з’являється зацікавленість. Схоже, це газопроводи. Звичайний скотч має певну інтегральну роль у триманні речей разом. Поки ми сміємося над такими речами, це також вражає нас тим, наскільки винахідливими є люди в нашій країні – повторно використовують пластикові контейнери та відновлюють велосипеди, щоб кататися протягом десятиліть.



Наприклад, цей велосипед зварювався п’ять-шість разів – один раз на вилці, один раз на трубі внизу, щоб встановити кріплення до стійки …

Боржавський хребет – початок сходження

Сходження буде проходити через серію активних лісозаготівельних доріг та старих службових доріг. Після дощу деякі з цих маршрутів є важкопрохідні. Деякі дороги важко назвати ними через ерозію та лісозаготівельну техніку.

Основна частина нашого сходження – це досить гарна дорога, яка постійно зростає у тіні. Загальний підйом становить близько 1000 м.

 

Це останнє джерело, яке ми знаходимо перед тим як відправитися до кемпінгу. Ми заповнюємо всі наші пляшки. У кожного з нас є міхур 2L Platypus для таких ситуацій. Більш холодна погода означає, що ми не будемо пити багато води – ще одна причина, чому я люблю мандрувати восени.

Тепер, де приховати 2 літри води?  Нижнє відділення Frame bag ідеально справляється з поставленою задачею.

Занедбана будова – стара сироварня, майже 500м над Воловецем.

Подорожуючі іноді запитують – звідки і куди ви їдете.

Гора Плай

Назад на велосипедах ми направляємося до вершини Плай, яка є трохи нижчою за дві найвищі вершини на хребті.

Приблизно 1300 м до табору на метеорологічній станції.

Наш табір з видом на гору Великий Верх та Стій на висоті 1600 м.

На Боржаві було найкрасивіше місце ночівлі серед всіх місць, де я бував цього літа.

Намет, в якому ми ночували, на ранок довелося трохи полагодити. Цього разу виникли певні проблеми з блискавкою. Добре, що у нас були при собі якісні запасні повзунки, якими ми замінили два несправні. Сподіваюсь, вони прослужать довгий час.

Ми починаємо день зі сходження вниз, а потім у нас за планом крутий підйом до вершини Великий Верх. Бажаю кожному з вас, щоб ваш день починався серед такої краси.

Великий верх

Підйом виявився складнішим, ніж я планував. Але озирнувшись на Плай розумієш, що ця краса варта цих зусиль.

Чим далі вгору, тим ваще їхати. Вирішили приберегти сили і повели велосипеди в руках. Йти важко, але від краєвидів захоплює дух. Ми тішимось, що ті зусилля, які ми приклали, щоб дістатися цього пункту не є марними.

Наша дорога роздвоюється. Ми повертаємо “ліворуч” навколо гори, щоб слідувати головній смузі.

Ми тримаємо напрямок на південь.

Озирнувшись назад, коротка дорога робить об’їзд, а крутий маршрут летить над вершиною.

Прогулянка вздовж хребта та полонини є однією з найкрасивіших цього літа. На маршруті легко орієнтуватися, виділений подвійний маршрут добре підходить для їзди, а сходження і спуски не є надто складними.

На хребті часто зустрічаються мандрівники на транспортних засобах подібних до Lada Niva. Пішохідні туристи також зустрічаються нерідко.

Такі вивіски дуже допомагають туристам орієнтуватися на місцевості. Кажуть, що система вивісок буде розвиватися в найближчі десятиліття.

Ми вибираємо дорогу вниз по горі, щоб знайти воду та табір на ніч. За прогнозом погода має погіршитись.

Пилипець

Як майже скрізь у Європі кожен спуск закінчується в селі. Боржава не є винятком, ми проїхали отари овець і  пастухів, що пасуть корів. Село завалене фруктовими деревами та квітами.

Ця мінеральне джерело. Вода віддає сіркою і залізом, але природно газована.

На автобусних зупинках уздовж дороги або просто в місті можна знайти радянські черепиці. Вони можуть служити картою.

Ми зустрічаємося з деякими велосипедистами вздовж дороги. Стаса та Івана – хлопців із Харкова – ми вперше зустріли кілька днів тому і тепер вони повертаються до потягу, щоб повернутися додому. Іван несе топографічні карти радянської епохи, які обгорнуті поліетиленовою плівкою.

Мongoose – гірський велосипед, рюкзак та радянські карти – немає підстав сходити з гір:) Ми з нашими новими знайомими вирішили разом заночувати. Кемпінг у горах України дозволений всюди, і на приватній власності теж, особливо якщо це поруч із брудною дорогою або в кутку пасовища.

Шукаєте місце для табору? Гарним методом є просто їхати вгору по дорозі. Я пам’ятаю ті дні, коли ми їздили по асфальтованим дорогам у долинах, шукаючи кемпінги. Це набагато легше, навіть якщо потрібно довго підніматися.

Зранку земля мокра від роси, а корів ведуть назад до пагорба на пасовище.

Ці хлопці планували їхати з іншим другом з Одеси, який має досвід їзди в горах. Він запропонував їм створити меню для розподілу пайків. За відсутності їжі, вони, в основному, їли цукерки. Планування такої поїздки – не є легкою справою.

Воловець

Ми їдемо разом у напрямку Воловця по залізобетонній дорозі. Цей регіон добре знайомий туристам, але виглядає він так, наче ви потрапили на кілька десятиліть назад. Багато старих жінок дивляться на вас з таким виглядом, кажучи: “Чого ж ти, чорт, що ж ти тут робиш і чому виглядаєш як космонавт?”.

Кожна долина в Карпатах має власне відчуття. Це тихий, працелюбний регіон захоплює своєю красою. Люди тут почали готуватись до зими.

У Воловці кожна група планує свою майбутню подорож. Ми збираємось їхати додому. У нас лишилось всього кілька тижнів літа. Стас та Іван ще на кілька днів їдуть в Одесу. Вони сподіваються відвідати німецький бункер.

В кінці подорожі нам потрібно було виготовити спирт для наших пальників. Так, у нас був пальник який міг працювати на спирту. Іван в цьому нам дуже допоміг. Етиловий спирт ми купили у звичайній аптеці. Він не вимагає жодних рецептів, хоча вам доведеться піймати на собі осуджувальний погляд фармацевта. Зробіть все можливе, щоб виглядати тверезим і добре відпочившим. Коштує етиловий спирт близько 25 грн. за кожну невелику пляшку на 100 мл, що становить близько 250 грн. за літр. Це надзвичайно дорого. Для прикладу, подібний продукт можна купити на французьких ринках всього за два долари за літр. Проте етиловий спирт ідеально підходить для нашого пальника – 96% етанолу.

Перекусивши їжею, яка готувалась на етиловому спирті, ми прощаємося з Карпатами. Але обіцяємо обов’язково скоро повернутися. Подорож тут дешева і наша мандрівка була пречудовою.

Як доїхати?

Щоб потрапити на полонину Боржава найкращим варіантом буде їхати до смт. Воловець. Сюди ходять потяги зі Львова, Києва, Ужгорода. Від Воловця є два варіанти:

  1. Підніматися на гору Сиська (таку назву їй дали місцеві через подібність до грудей).
  2. Поїхати до Пилипця і там піднятись на гору Великий Верх. Також по маршруту ви можете завітати до водоспаду Шипіт. Щоб уникнути важкого підйому на гору Великий Верх ви можете скористатись підйомниками. 20 хвилин і ви на вершині. Від Воловця до Пилипця регулярно їздять приватні таксі. Можна домовитись доїхати за невисоку плату, бо відстань всього 13 кілометрів.

Гарної мандрівки! Йдіть в гори і буде вам щастя:)



Відео: ПОЛОНИНА БОРЖАВА МАРШРУТ – Боржавський хребет, що вабить українців

Гарної мандрівки! Йдіть в гори, бо вони існують:)

Сподобалась стаття?
Кожного тижня ми відправляємо цікаві статті на пошту нашим підписникам.
I agree to have my personal information transfered to MailChimp ( more information )
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading...

Автор

В Мандри

1 Коментар

Залишити коментар